Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса.
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь.
Да́льній, -я, -є. Дальній, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Дальні печери.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо.
Жданки, -ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли.
Заграва́ти, -ра́ю, -є́ш, сов. в. загра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.
Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того.
Роспукнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) = роспукатися 1. Прийде мі ся роспукнути, хлопче за тобою.
2) = роспукати 2.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка.
