Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Ведрик, -ка, м. Встрѣчено въ дѣтской щедровкѣ: Щедрик-бедрик! дайте вареник! Cм. бедрик.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий.
Збруди́ти, -джу́, -диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив.
Лабети, -тів, ж. мн. Лапы. Попаде він (мрець) і Грицька в кістяки-лабети! взя́ти в лабети. Взять въ ежовыя рукавицы. піймався, попався в лабети. Попался въ лапы.
Муря́нчий, -а, -е. = мурманьчий.
Підсвітити, -свічу, -тиш, гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити.
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати.
Риштунок, -нку, м. Вооруженіе, доспѣхи. Народ.... при всім воєннім риштунку.
Сідуха, -хи, ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону.
