Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміркувати

Зміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Сообразить. К. Іов. 45. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІРКУВАТИ"
Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. Вх. Пч. I. 16. 2) Ящерица. Вх. Лем. 396.
Відновити, -ся. Cм. відновляти, -ся.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
До́вгість, -гости, ж. Долгота, длина.
Доходи́тися 2, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Доходиться. Доходився, що й хвоста збувся. Ном. № 8780. 2) Находиться, уходиться. Доходились ніжки, доробились ручки. Ном. № 8234. 3)чого́. Доходиться до бѣды, нажить бѣду. Не ходи, мій синоньку, доходишся лиха. Млр. л. сб. 339.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Мазу́рок, -рка, м. 1) Сладкое печеніе, приготовляемое преимущественно к пасхѣ. 2) = мазур 3. Вх. Пч. II. 11.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ. Лубен. у.
Полиціян, -на, полиція́нт, -та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. О. 1862. III. 78. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Св. Л. 217. Иди по полицияна. Вх. Лем. 452.
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.