Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змійка

Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЙКА"
Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Библійний, -а, -е. Библейскій.
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Зачвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Забрести.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.