Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змійка

Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЙКА"
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.
Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Надриґа́нчик, -ка, м. Щеголь, франть. То шевчики, такі є надриґанчики, — як у місті. Ном. № 10838.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Пошикувати, -ку́ю, -єш, гл. Построить въ ряды.
Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці. Ном. № 2508.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.