Зату́ла, -ли, ж. Защита, прикрытіе. Чоловіченьку, ти затуло моя: я за тебе затулюсь, да й нічого не боюсь. Гордували мною люде, а ти був моя затула. 2) Капюшонъ въ верхней одеждѣ. Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру. Ум. зату́лочка. Батечку, мій голубчику! Мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Нави́няний, -а, -е. Навитый, намотанный. На кийочку навиняний льон.
Нянькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть, служить нянькою. Нянькувала у нас коло меншого брата.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Раба, -би, ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі.
Таш, -шу, м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ.
Теплісічко нар. = теплісінько.
Халупа, -пи, ж. Лачуга, избенка. Ум. халупка. Вільно губці в своій халупці.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
