Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змружити

Змружити Cм. змружувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМРУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМРУЖИТИ"
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. Греб. 400. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Харьк. Ум. віхтик.
Жу́жель, -лі, ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель. Радом. у.
Звихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Свихнуть, сдѣлать вывихъ. Ручку й ніженьку звихнула. Чуб. V. 668. 2) Измѣнить. Не женись із цією дівкою, — вона звихнеть, вона любе другого. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Кобилина, -ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Первинчики, -ків, м. мн. Первое отдѣленіе игры въ креймахи. Ив. 39.
Покравцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть портнымъ.
Покрівський, -а, -е. = покрівний. Мороз хоч і покрівський, а бере за плечі Г. Барв. 301.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМРУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.