Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Дуймом подути. Быстро побѣжать.
Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились.
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis.
Очиток, -тку, м. а также мн. очитки. Раст. Sedum acre. L.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала.
Шитий, -а, -е. 1) Прич. отъ шити. Теплий кожух, тільки шкода, не на мене шитий.
2) прил. Шитый, вышитый. Шитими рукавами помахає.
