Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилитися

Змилитися, -люся, -лишся, гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Кв. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛИТИСЯ"
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Знахідка, -ки, ж. Находка.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Підстрішок, -шку, м. = підстріха.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало. Волч. у.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.
Проволочити, -чу́, -чиш, гл. = проволокти.
Ржа, ржі, ж. Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). Їсть як ржи залізо. Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Хамут, -та, м. Хомутъ. Чуб. І. 68. Вас. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.