Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Гварити, -рю, -риш, гл. Говорить. Як бим не зробила, то бим не гварила.
Доще́во нар. Дождливо. На дворі дощєво та холодно.
Податковий, -а, -е. Податной.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну.
Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають.
Стадник, -ка, м.
1) Пастухъ лошадей. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку.
2) Жеребець при стадѣ кобылъ.
3) Быкъ при стадѣ коровъ.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.
