Білохвостий, -а, -е. Съ бѣлымъ хвостомъ. білофоста. Названіе овцы.
Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Гри́жа, -жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Ой має він на сердечку та й велику грижу.
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий.
Сергій, гія, м. Плеть. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати.
Сир, -ру, м.
1) Сыръ.
2) Творогъ. Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ум. сирець.
Снувалка, -ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снувавка; по устройству она похожа на самотоку (Cм.). Части: веретено (стержень), два перехрестя, четыре стовпці (= качкам самотоки), листви чиноватні (двѣ).
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї).
1) = фик.
2) = парубок.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб.