Коць, -ця, м.
1) Коверъ. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем.
Лобо́к, -бка, м. Ум. отъ лоб.
Мрі́йний, -а, -е. Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. Надлюдська сила в його слові дикім.
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ).
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Охиза поїхала. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Позакривати, -ва́ю, -єш, гл. Закрыть (во множествѣ).
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику.
Харчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, столоваться. Харчувався він тільки хлібом та водою. Я в неї харчуюсь. Кіев,
