Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміюка

Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Багривий, багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Заду́маний, -а, -е. Задумчивый. Він бачив її не такою задуманою й мовчазною тепер, яка вона була недавно. Левиц. Пов. 298. Блакитні задумані очі. Мир. Пов. II. 76.
Замости́ти Cм. замощувати.
Змочити Cм. змочувати.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.
Облягти Cм. облягати.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею. Угор.
Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою К. Кр. 21. К. ПС. 13. Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали. К. МБ. 152.
Простіський, -а, -е. = простісінький. Желех.
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.