Вищезати, -ваю, -єш и вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. Каченята вищезли: ворони вихапали.
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь.
В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде.
Жабрь, -рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. 2) Забвеніе.
Марнува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить.
Припинати, -на́ю, -єш, сов. в. прип'ясти, -пну, -не́ш, гл. Привязывать, привязать, приколоть. Приколень, що коня припинають. Ой припну коня коло калиночки, а сам ляжу спати на край могилочки. Припну фартух дорогий, золотії береги. Припни шаблю в лівім боці.
Студняний, -а, -е. Колодезьный. Студняна вода.
