Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змогти

Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. Чуб. V. 529. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. Не зміг одвести очей од молодої. Стор. МПр. 77. Коли хочеш, зможеш мене очистити. Св. Мр. І. 40. 2) Одолѣть. Котл. Ен. V. 18. Божевілля-кохання змогло безщасну. Г. Барв. 399. Два дні не спить і сон його не зможе. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОГТИ"
Бузинник, -ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. бузинничок.
Віднаходити, -джу, -диш, сов. в. віднайти, -найду, -деш, гл. Вновь находить, найти.
Досипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = II. досипати. Молода дівчина нічки досипляє. Мет. 362.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю. Кв. II. 148.
Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Переплести, -ся. Cм. переплітати, -ся.
Повряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Нарядиться (о многихъ).
Пррст! меж. Крикъ, которымъ возвращаютъ назадъ забѣжавшую впередъ овцу. Шух. І. 210.
Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.