Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змогти

Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. Чуб. V. 529. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. Не зміг одвести очей од молодої. Стор. МПр. 77. Коли хочеш, зможеш мене очистити. Св. Мр. І. 40. 2) Одолѣть. Котл. Ен. V. 18. Божевілля-кохання змогло безщасну. Г. Барв. 399. Два дні не спить і сон його не зможе. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОГТИ"
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Віявки, -вок, ж. мн. = витушка. МУЕ. ІІІ. 24.
Доволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. доволочити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить бороновать послѣ посѣва. Моли б, Господи, до дощу доволочити. Харьк. у.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Рудч. Ск. II. 16. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили. Драг. 157.
Приваб, -бу, м. = приваба. Желех.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234.
Смердак, -ка, м. = скорух. Вх. Лем. 467.
Трошечки нар. Ум. отъ трохи.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.