Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилити

Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛИТИ"
Відбування, -ня, с. Исполненіе, отбываніе, отработка.
Злічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. злічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Сосчитываться, сосчитаться.
Зморшкуватий, -а, -е. Морщинистый.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Мир. Пов. І. 170. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Щог. Сл. 29. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. АД. 1. 51. Білки під лоб — і світ померк. Котл. Ен.
Поперемовляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и перемовити, но во множествѣ.
Порозбуркувати, -кую, -єш, гл. Разбудить, разогнать сонъ (многимъ).
Пороздобрюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Раздобриться (о многихъ).
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.