Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилювати

Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. Валк. у. От і змилила вже. Камен. у. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛЮВАТИ"
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Н. п.
Дербо́вий, -а, -е. Дерновый.
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Костура, -ри, ж. Ножъ для убиванія животныхъ. Вх. Уг. 246. Ум. костурка.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Попідгледжувати, -джую, -єш, гл. = попідглядати.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena. Вх. Уг. 268.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії. Чуб. IV. 244.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.