Веселий, -а, -е. 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Будь.... весела як весна. під веселу руч. Въ хорошемъ настроеніи. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо.
2) Пріятный, производящій хорошее впечатлѣніе. Веселі здалека палати. Ум. веселенький, веселесенький.
Виморити, -рю, -риш, гл.
1) Выморить.
2) Измучить, истомить.
Грюкота́ти, -чу́, -чеш и грюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкати. Стукотить-грюкотить, сто коней біжить.
Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Св. Микола не поставить кола.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви.
1) Малое корыто.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Полудень, -дня, м.
1) Полдень. А вже сонце по полудні, дівчинине серце нудне. о-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні.
2) Полдникъ. Ум. полуденько.
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала.
2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу.
Телесуватися, -суюся, -єшся, гл. Соваться, бросаться изъ стороны въ сторону.
Черв, -ва, м.
1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.
2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.
