Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміїха

Зміїха, -хи, ж. Сказочное существо: змѣй-самка, жена змѣя, драконъ женскаго рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві.... мати. Мнж. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЇХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЇХА"
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Доброгра́йка, -ки, ж. Хорошая музыкантша.
Запам'Ята́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Запомнить, удержать въ памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й незапам'ятаю. МВ. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. Левиц. І. 127. 2) Забыть. Вх. Зн. 20.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки. Камен. у.
Зрізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отдѣлиться, раздѣлиться.  
Припадком нар. Случайно. Вх. Лем. 457.
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.
Рівноправно нар. Равноправно.
Служебка, -ки, ж. Служанка. Н. Вол. у. К. Іов. 41. Коло неї лакеї й служебки ходять. Чуб. II. 100. Вона либонь була служебкою біля його Матері, а послі він забрав її за себе. Павлогр. у. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Мет. 384. Ум. служебочка. Чуб. V. 893.
Щедрий, -а, -е. 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає. Ном. № 4669. 2) щедрий вечір. Канунъ Новаго года. ХС. І. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЇХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.