Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла.
Забильня́к, -ка́, м. 1) Лишній волъ у чумаковъ. 2) Лишній человѣкъ.
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Иршини, -шин, мн. = хрестини.
Персистий, -а, -е. Съ развитой грудью. Кінь персистий.
Подріб, -робу, м. Потроха. Иногда лишь во мн. ч. подроби. Вона свинний подріб продає, а сало з цілого кабана держить. На базарі купила подробу.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Ум. поратівничок.
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку!
Скотарювати, -рюю, -єш, гл. = скотарити.