Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилування

Змилування, -ня, с. Милость, милосердіе, состраданіе, пощада. Нема Божого змилування — спека та й спека. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛУВАННЯ"
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. І. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
Проскурняк, -ка, м. Раст. Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111.
Розборонити Cм. розбороняти.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл. 1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. 2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Н. Вол. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче. Хата. 19.
Харно нар. Чисто, опрятно. Гн. І. 100.
Швигати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.