Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміястий

Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЯСТИЙ"
Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Брилочка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Ґерґета́ти, -ґечу, -чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. І. 322. 1) = Джерґотати.
Завгли́бшки нар. Глубиною. В ній кручі завглибшки буде сажнів півтора. Черк. у.
Копій, -пія, м. Копейка. Нема ні копія. Харьк. Копій камінь довбе. Ном. № 1392.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Заставить (во множествѣ). 2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві. Кіевск. у.
Провартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Уговкати, -каю, -єш, гл. Усмирить, укротить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.