Борошно, -на, с.
1) Мука. Де борошно, там і порошно.
2) Окисленный свинець въ видѣ порошка. Ум. борошенце. Назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок.
Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав.
На́ймиця, -ці, ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15».
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками.
Рум'яність, -ности, ж. Румяность. Що мені по твоїй рум'яности, нема мені од тебе приязности.
Стискати, -ка́ю, -єш, сов. в. стиснути, -ну, -неш, гл.
1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Хто тисне, тому груди стисне. за серце стиснуло. Сжалось сердце. жаль душу стискає. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає.
2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую.
3) — плечима. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
Товстішати, -шаю, -єш, гл. Становиться толще.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям.
