Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змиршавіти

Змиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться худымъ, болѣзненнымъ, плохимъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИРШАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИРШАВІТИ"
Весінний, -а, -е. = весняний. Гол.
Відгусти, -ду, -деш, гл. Окончить гудѣть, шумѣть. Одгуло весілля, зосталися молоді самі у хаті. МВ. (О. 1862. І. 95).
Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. Левч. 70. 2) Родъ судна. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Однаковість, -вости, ж. Одинаковость, тожество. Не одна тільки однаковість удачі зводить людей до купи. Левиц. І. 133.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. МВ. (О. 1862. III. 46). Торохтів бубон. Стор. МПр. 126. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. Ном. № 12896. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИРШАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.