Букша, -ші, ж. Втулка въ колесѣ (деревянная или желѣзная). Букшу на те, щоб не розмелювалось колесо.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
До́чер, -рі, ж. = дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Огірочник, огіро́шник, -ку, м. Раст.: a) Borago officinalis. б) Trifolium arvense L. в) Spiraca ulmaria L. г) Соломонова печать, Polygonatum multiflorum.
Повиколювати, -люю, -єш, гл.
1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
2) Переколоть (всѣхъ).
Приготовка, -ки, ж. = приготування.
Сітянка, -ки, ж. Плохая, рѣдкая ткань. Пресвята Покровойко, покрий мою головойку яков таков сітянков, няй зістану христянков. Старомиск. у. въ
Трійчичка, -ки, ж. Тройная те́рлиця.
Шелевило, -ла, с. Непосѣда? Ти то шелевило.
