Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змітати

Змітати, -та́ю, -єш, сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТАТИ"
Баяння, -ня, с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.
Бра. Сокращ. зват. пад. отъ брат. Дивись, бра, перший раз на своїм віку бачу.... що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Золотіти, -тію, -єш, гл. 1) Блестѣть какъ золото. На токах золотіють скирти. О. 1861. XI. 100. Глина така жовта, аж золотіє. Волч. у. 2) Обогащаться. Доля йому щиро служила, — так і золотів, так і золотів. МВ. І. 65.
Квадратовий, -а, -е. Квадратный. Я воліла б собі збудувати... три великі зали: довгу, квадратову і круглу. Левиц. І. 297.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. Посл.
Обихвіст, -хвоста, м. Жуликъ? прохвостъ? Там такий обихвіст, такий брехун. Кіевск. у.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Песя, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба. Чуб. V. 621.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.