Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змочи

Змочи, змо́жу, -жеш, гл. = змогти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОЧИ"
Бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Вх. Зн. 8. Ум. ворозка.
Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
Гонча́рський і ганча́рський, -а, -е = Гончаровий. Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка.
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Кудрятинка, -ки, ж. ? Ішла дівка ґрез лозинку, нашла собі кудрятинку: і варена, і печена, і поприком напапрена. Гол. IV. 530.
Півполукіпок, -пка, м. Пятнадцать сложенныхъ въ полѣ сноповъ. Kolb. I. 63.
Убожство, -ва, с. Убожество. Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні послужила. К. ЧР. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.