Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змовленник

Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЕННИК"
Бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Котл. Ен. (1874). 204. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем. О. 1861. X. 28.
Кохітник, -ка, м. Раст. Rhododendron ferrugineum. Шух. І. 22.
Нагру́кати, -ся = нагрюкати, -ся.
Непогожий, -а, -е. 1) Неблагопріятный. 2) Ненастный, непогодливый. Виходила хмара чорная і другая непогожая. Чуб. V. 764. 3) непого́жа вода́. Несвѣжая вода.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк. Вх. Зн. 45.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Ном., стр. 47. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Шевч. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Стор. МПр. 16. Не скигли, бо ти всіх побудиш. Шевч.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОВЛЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.