Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змочувати

Змочувати, -чую, -єш, сов. в. змочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Мир. Пов. І. 170. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Ні дощик його не змоче. Мет. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОЧУВАТИ"
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
Вечірок, -рка, вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Видатися, -даюся, -єшся, гл. Видѣться. Перепався, що не видався. Ном. № 8750. Стрічається, видасться та із рибалками. Рудч. Чп. 125.
Відмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відімкнутися, -нуся, -нешся, гл. Отпираться, отпереться (о замкѣ). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Чуб. V. 703. Побудив усіх. Грин. І. 200 Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Драг. 305. Побудив своїх братів. Драг. 334.
Розумування, -ня, с. Разсужденіе. О. 1862. І. 68. Не багато тут буде нашого розумування. О. 1862. І. 65.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Сліпень, -пня, м. Преим. во мн. ч. слі́пні. Глаза (пренебрежительно). Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить, бодай тобі повилазили. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.