Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змочувати

Змочувати, -чую, -єш, сов. в. змочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Мир. Пов. І. 170. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Ні дощик його не змоче. Мет. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОЧУВАТИ"
Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути. Федьк.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Кракун, -на, м. Воронъ. Вх. Зн. 29.
Незмовлений, -а, -е. Невыразимый, несказанный.
Поманливий, -а, -е. Заманчивый. Була десь у тісній земній неволі, та се визволилася, і Знов ійметься їй на життя веселе й любе, і забігає вона вже думками поманливими. МВ. ІІ. 134.
Причандал, -лу, м. Чаще мн. причандали. Принадлежности. Левиц. Пов. 139. Гаманець з причандалам. О. 1862. І. 16. Люлька з усіма причандалами.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Стиглий, -а, -е. Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Левиц. Пов. 228., Ум. стигленький. Це вже стигленькі ягоди. Харьк. у.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії. Рк. Макс.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.