Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати.
Зако́нний, -а, -е. Законный. зако́нне сло́во, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя.
Каплиця, -ці, ж. Часовня. І в віфліємськую каплицю пішов молиться вірний Гус. Ой ходімо у каплицю, Богу помолюся. У нас каплиця, а не церква. Ум. капличка. На пригорі, ніби капличка, козацька церква невеличка. Чи ти знаєш ту капличку, що в кінці парку?
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Cм. клюбачитися.
Пайстровий, -а, -е. = вибійчаний. Штани пайстрові.
Позатихати, -хаємо, -єте, гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихав, все посне.
Прокушувати, -шую, -єш, сов. в. прокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прокусывать, прокусить.
Рано нар.
1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало.
2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Ум. раненько, ранесенько.
Світло II, нар. Свѣтло, ясно. Ум. світленько, світлесенько. Світить місяць світлесенько.
Сморчок, -чка, м. = сморж.
