Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміюк

Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮК"
Відпорювати, -рюю, -єш, сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.
Вітренько, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Капанина, -ни, ж. 1) Капаніе постоянное. Желех. 2) Небольшой доходъ по мелочамъ. Сяка-така капанина буде з парафії: то за треби, то з приносів. Св. Л. 112.
Підглибити Cм. підглибляти.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка. Вх. Зн. 77.
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.