Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміюк

Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮК"
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Набарложи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Належаться въ грязи (о свиньѣ).
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Розбовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розбо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Разбалтываться, разболтаться.
Такісічкий, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Тушур, -ру, м. = туши́ра. Шух. І. 196.
Центротяжний, -а, -е. Центростремительный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.