Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змикитити

Змикитити, -ки́чу, -тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИКИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИКИТИТИ"
Бахур, -ра
Відстановити Cм. відстановляти.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Золотушний, -а, -е. Золотушный.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Трін, трону, м. Рыбій жиръ. Шейк. Cм. трон 3.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИКИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.