Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змикитити

Змикитити, -ки́чу, -тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИКИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИКИТИТИ"
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Знахорка, знахурка, -ки и пр = знахарка и пр.
Легкота́, -ти, ж. Легкость. Н. Вол. у.
Пластувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть пластуномъ. Про Михайла була чутка, що він пластував у Чорноморії. О. 1862. VIII. 27.
Поновити, -ся. Cм. поновляти, -ся.
Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.
Скупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Ой, бабусю, бабусю, яка ж ти погана! Пішла б ти на лотоки та би ся скупала. Чуб. V. 1131.
Стрючок, -чка, м. = стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець: З стрючком горілку продавала. Котл. Ен. VI. 8.
Усь! меж. для натравливанія собаки. Вх. Лем. 476.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки 3. Мил. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИКИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.