Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміток

Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТОК"
Бандурянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 389.
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы). Желех.
Догада́тися Cм. Догадуватися.
Єдама́шка, -ки, ж. = адамашка. А де ж твої, пане Саво, сукні-єдамашки, що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? Чуб. V. 966. Знімали з себе жупани-лудани, блаватаси й єдамашки. К. ЧР. 358.
Заду́шниця, -ці, ж. Панихида по усопшимъ. Вх. Лем. 415.
Зразковий, -а, -е. Образцовый. Желех.
Обгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. обгребти, -бу, -бе́ш, гл. Огребать, огресть.
Прапірка, -ки, ж. Роговой отростокъ сзади надъ копытомъ двухкопытныхъ. Черк. у.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.