Бутина, -ни, ж. Лѣсосѣкъ, лѣсъ, предназначенный къ рубкѣ.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!
За́сіб, собу, м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. На сю... боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Поспродуватися, -дуємося, -єтеся, гл. То-же, что и спродатися, но о многихъ. Ярмарок великий був, і ми добре поспродувалися.
Розборливий, -а, -е. Понимающій, разсудительный. Я жінка не розборлива, та й то розумію.
Фасоля, -лі, ж.
1) = хвасоля.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
