Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилоститися

Змилоститися, -щуся, -стишся, гл. = змилосердитися. Стали тоді люде Бога просить, щоб послав на їх лучче смерть. Тоді Бог змилостився і послав на їх смерть з косою. Драг. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛОСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛОСТИТИСЯ"
Доса́да, -ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. доса́донька. Чуб. V. 448.
Зарепетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося. Левиц. І. 365.
Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. Ном. № 13463. 2) Постель. Побрався я до свого лігва. Мир. ХРВ. 187.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Рями, -рям, ж. Складки, сборки. Угор.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Шерепеня, -няти, с. Маленькая некрасивая дѣвочка. Мале шерепеня, при землі не знать, а вже в мачках. Г. Барв. 248.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛОСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.