Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчариха

Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИХА"
Вузько нар. Узко. Ум. вузенько, вузесенько.
Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться. Вх. Зн. 19.
Захища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. захисти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Хата, 169. Од татарви безбожної землю захистили. К. Досв. 20. Багатих захищають, а з убогих деруть. Лебед. у.
Кротість, -тости, ж. Кротость. Притчу Христову роскаже, схиляючи буії душі до кротости та до любови. К. ЧР. 313. Кроть. Cм. крот.
На́рість, -рости, ж. Наростъ. Н. Вол. у.
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ. Вх. Лем. 443.
Попідгодовувати, -вую, -єш, гл. Подкормить (многихъ).
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1. Св. Л. 75.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.