Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчариха

Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИХА"
Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Бражний, -а, -е. Откормленный брагой. Бражна корова. Н. Вол. у.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Підтоки, -ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Рудч. ЧП. 249. Чуб. VII. 402. Kolb. I. 66. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові. Н. п.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика. Шух. І. 292.
Сунка, -ки, ж. Сумка. Старецької сунки нігди не наповниш. Ном. № 4655.
Терло, -ла, с. 1) Мѣсто, гдѣ рыба оплодотворяется. Шейк. 2) Время оплодотворенія и метанія рыбой икры. 3) = гарман. Могил. у.
Угнати 2, -ся. Cм. уганяти, -ся.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Чередниця, -ці, ж. Пастушка (при череді́). Щог. В. 88. Ум. чередничка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.