Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчариха

Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИХА"
Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Чуб. V. 39. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Чуб. II. 558. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Рудч. Чп. 88. Топірці блищаться на сонці. Федьк.
Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». Чуб. І. 208. 2) ле́жники справляти = лежня справляти. О. 1862. III. 20.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Прочищати, -ща́ю, -єш, сов. в. прочистити, -щу, -стиш, гл. Прочищать, прочистить. Стежки й дорожки прочищать. Мил. 196. Рання пташка носок прочища, а пізня очиці мружить. Посл. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю: свої гірла прочищав, лиманові закидає. Грин. III. 592.
Тельбушок, -шка, м. Ум. отъ тельбух.
Товчення, -ня, с. Толченіе.  
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.