Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ.
Дрібота́ння, -ня, с. Неразборчивая болтовня скороговоркой. Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і росказує.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок!
Кудрі Cм. кудерь.
Переполювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався.
Серга, -ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу.
2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. сере́жка, сережечка.
Скошувати, -шую, -єш, сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Косарь непевний, мовчки скосить. Молоде, то як косою скосило.
Тілько нар.
1) Только. Що хочеш мені роби, тілько не перекидай через тин.
2) Столько. Кілько світа, тілько й дива. Ум. тіленько, тілечко.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми.
