Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчарський

Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРСЬКИЙ"
Вертій, -тія, м. = веретільник 1. Вх. Пч. II. 16.
Жанда́рка, -ки, ж. Жена жандарма.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.  
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365.
Нетварь, -рі, ж. = некваря. Вх. Зн. 32.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила. Чуб.
Пропихач, -ча, м. Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ того-же имени. Чуб. III. 97.  
Роскаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. роскаятися, -каюся, -єшся, гл. Раскаиваться, раскаяться. Создав Бог та й роскаявся. Ном. № 8512.
Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Чадити, -джу́, -ди́ш, гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.