Відслуговувати, -вую, -єш, сов. в. відслугувати, -гую, -єш, гл. Отслуживать, отслужить, отрабатывать, отработать.
Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ.
Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. Почула Леся Кирила Тура голос. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. Іван у голос тужить. у голос ударились. Заплакали громко. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю.
Го́стонько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Зраз, -зу, м.
1) Черенокъ для прививки къ дереву.
2) Образецъ: колодка (у сапожниковъ).
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Рант, -ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Чоботи пошиті до ранту.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький.
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником.
