Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вишка

Вишка, -ки, ж. 1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИШКА"
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
Зга́, зга́га, -ги, ж. 1) Изжога. Ном. №8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись. К. Досв. 132.
Королева, -ви, ж. Королева. Королева ішпанська Ізабелла. Ком. І. 53. Ум. королівонька. Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас. Г. Барв. 208.
Нечупарно нар. Безобразно; неряшливо.
Паучина, -ни́, ж. = паутина. Вх. Уг. 257.
Рогіз, -го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. І. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. І. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Шейк.
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.
Чекіт, -кота, м. пт. Lapius excubitor. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.