Вилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. вилучити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдѣлять, выдѣлить, отдѣлить.
2) Исключать, исключить; отлучать, отлучить. Хто визнає його Христом, того вилучити з школи.
3) Отдѣлять и брать, взять своихъ животныхъ изъ стада, когда оно возвращается вечеромъ домой. Пора вівці вилучати.
Виновий 2, -а, -е. 1) Винный. Виновий льох.
2) Виноградный.
Відпадати, -даю, -єш, сов. в. відпасти, -паду, -деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, — треба замазати. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. відпасти права, ласки. Лишиться, потерять, утратить право, расположеніе. щоки відпали. Лицо обрюзгло.
Ворка, -ки, ж. Ворчанье. Випивай, щоб на ворку не оставалось. Ну бо допивай, а то буде чоловіча ворка гнаться.
Діля́нка, -ки, ж. 1) Половина мички льну, пеньки. 2) Часть, участокъ. Ділянка в лісі.
Замі́тити Cм. замічати.
Лі́пше Cм. ліпш.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Росперезати, -ся. Cм. росперізувати, -ся.
Учистити, -щу, -стиш, гл.
1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Як учистить гряд!
2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб.
