Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівсяниця

Вівсяниця, -ці, ж. Овсяная солома. Сим. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСЯНИЦЯ"
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. ІІІ. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! К. Іов. 75. Вівця! Що вона кому заподіє? Мир. ХРВ. 41. — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Кв. Драм. 190. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. Г. Барв. 209. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Кабарда, -ди, ж. Кабарга? Гасав і я, як божевільний, по степах за кабардою. К. ЧР. 94.
Леґува́ти, -ґую, -єш, гл. Завѣщать.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать. Желех.
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Прислуховуватися, -вуюся, -єшся, прислухуватися, -хуюся, -єшся, гл. = прислухатися. Прислухувалась, ніби боялась, щоб не піймали того, хто її скривдив. Стор. МПр. 83.
Спіткати, -ся. Cм. ii. спотикати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВСЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.