Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівсяниця

Вівсяниця, -ці, ж. Овсяная солома. Сим. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСЯНИЦЯ"
Біжак, -ка, м. Степная узенькая тропинка. Новомоск. у.
Воскобійня, -ні, ж. = воскобійниця. К. ПС. 111.
Двоя́н, -на́, м. Большіе сосновые брусья, отправляемые изъ Полѣсья водою, преимущественно въ Пруссію.
Заголо́вний, -а, -е. Заглавный.
Кушпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = кушпелити 1. То не кушпела кушпотить, та татарва мчиться на наших. Мир. ХРВ. 128.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий. Черк. у.
Сторонній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде. Шевч.
Чагарець, -рця, м. Ум. отъ чагарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВСЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.