Боженькатися, -каюся, -єшся, гл. = божитися.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Завіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Посѣтить, зайти. Люде, бачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Поблукати, -ка́ю, -єш, гл. Поблуждать, побродить, поскитаться. Поблукавши мій Петрусь, до мене вп'ять вернувсь.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл.
1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне.
2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати.
3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Потрух, -ху, м.
1) Сѣно, солома стертая, труха.
2) мн. потрухи. Потроха.
Принцизна, -ни, ж. Принцесса. Хиба принцизни ждеш? Бив єден царь, а ніхто не міг до його принцизни доступити.
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.
