Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Вона тії сережечки про буддень зносила. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови.
Імовірність, -ности, ж.
1) Довѣрчивость.
2) Вѣроятность.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня.
Недійшлий, -а, -е. Неспѣлый, незрѣлый, молодой. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле.
Огневий, -а, -е. Огневой.
Пересихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пересохнути, -хну, -неш, гл. Пересыхать, пересохнуть. Гортань замовкла, пересохла.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл.
1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть.
2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Дітвора сокоче, дітвора клекоче.
Стогній, -нія, м. Постоянно стонущій человѣкъ.
Усобник, -ка, м. Крамольникъ. Не ви прокляті, а гетьмани, усобники ляхи погані.
Щебетун, -на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
