Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трепетати

Трепетати, -чу́, -чеш, гл. 1) Дрожать, содрагаться, трепетать. І вся вселенна трепетала. К. Псал. 176. Легко трепече його серце. Мир. ХРВ. 40. 2) Бояться, трепетать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПЕТАТИ"
Віддівувати, -вую, -єш, гл. Прожить дѣвичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала. Кіев. г.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Пірватися, -ву́ся, -вешся, гл. Броситься. Гей пірвався та пан Сава до своєї зброї. Гол. І. 19.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Таратотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Равномѣрно стучать чѣмъ-нибудь, издавать звукъ. Решето тараточе да чогось воно хоче. МУЕ. ІІІ. 125.
Трепіття, -тя, с. = трепеття. Гол. IV. 130.
Чмурь, -ря, м. Сморчокъ (грибъ). Угор.
Шнуркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕПЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.