Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчаренко

Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРЕНКО"
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду. Мил. 55.
Комашня II, -ні́, ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. Стор. 2) Муравейникъ. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив. МВ. (О. 1862. III. 60).
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Позіходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись. А тим часом позіходилось народу вже чимало. Кв.
Построїни, -їн, ж. мн. Постройки. Гарні люде, построїни доладу і волики єсть, і овечата єсть, і конячки мають. Чуб. IV. 95.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Смородина, -ни, ж. 1) Черная смородина, Ribes nigrum. Калину ламаю, смородину ріжу. Чуб. V. 85. 2) Смородина. Хороводная весенняя дѣвичья пѣсня.
Фацарити, -рю, -риш, гл. = капарити 2. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.