Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчаренко

Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРЕНКО"
Бесур, -ра, м. = бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16.
Застіжи́на, -ни, ж. = застіжка. На бідній дівчинонці синя застіжина. Грин. III. 531.
Мосці́вий, -а, -е. = мостивий. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати. Н. п.
Поодл.. Cм. повідл..
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Проциндрити Cм. проциндрювати.
Рандарство, -ва, с. = орандарство. К. Досв. 167.
Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав. Котл. Ен. 2) Трещать, скрипѣть. Вх. Лем. 473. 3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ). Вх. Лем. 473. Вх. Уг. 271.
Швед, -да, м. Шведъ. Добувсь, як швед під Полтавою. Ном. № 6454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.