Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівериця

Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка. Гал.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЕРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЕРИЦЯ"
Бойський, -а, -е. = бойківський. Желех.
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у.
Доцу́пити Cм. доцуплювати.
Кривовірний, -а, -е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный. К. Кр. 112.
Пав'Яний, -а, -е. = павовий. Гол. Од. 73. Звіяли вінець, вінець пав'яний, звіяли його в тихий Дунаєць. Чуб. III. 302.
Пересолити Cм. пересолювати.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная. Воронеж. г.
Славний, -а, -е. 1) Славный. І наша слава вічно славна буде. К. ЦН. 241. Завели їх в славне місто, славне місто, ще славніщі замки. Чуб. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 2) Хорошій. Славний чоловік, та березинський. Ном. № 4705. Ум. славненький, славнесенький. Славненька теличка. Рудч. Ск. ІІ. 51. Ой ти, Байдо молодесенький, єсть у тебе лицарь да славнесенький. Грин. III. 582.
Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить. Лебед. у.
Ушийок, -йка, м. 1) Кожа на затылкѣ. Желех. 2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЕРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.