Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівериця

Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка. Гал.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЕРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЕРИЦЯ"
Арті́льний, -а, -е. Артельный.
Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Вигинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. Н. п. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.
Набундю́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Растопыриться, взъерошиться. 2) Возгордиться; надуться съ важностью.
Позасоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Застыдиться (о многихъ). Позасоромлювалися наші дівчата.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки. Харьк.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЕРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.