Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівериця

Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка. Гал.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЕРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЕРИЦЯ"
Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. ІІІ. 550.
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. Стор. МПр. 154.
Запе́клуватий, -а, -е. = запеклий.
Корса, -си, ж. Полозъ саней. Шух. І. 180.
Молоті́ння, -ня, с. Молотьба, молоченіе. Мир. ХРВ. 125. З твоїм молотінням будемо без насіння. Кіевск. у.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa. Вх. Пч. II. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЕРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.