Більший, -а, -е. Сравн. ст. отъ прил. великий.
1) Бо́льшій. Мабудь Господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Він (дощ) ще більший піде.
2) Старшій. Більший брат; більша сестра. Ум. більшенький. Більшенький шматочок. Діточки.... которе орішками пересипає, а більшенькі новими чобітками рипають.
Вилежувати, -жую, -єш, сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл.
1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її.
2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала.
Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Забо́рсуватися, -суюся, -єшся, сов. в. забо́рсатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Перепутываться, перепутаться. 2) Только сов. в. Заметаться, начать бросаться изъ стороны въ сторону. 3) Только сов. в.? Устать отъ суеты, отъ хлопотливой работы. За день такечки заборсається чоловік. Г. 4) Забо́рсатися з ви́платою. Не уплатить, остаться должникомъ.
Качор, -ра, м.
1) = качур.
2) мн. = качористі вилочки.
Панотець, -тця́, м.
1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив.
2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир.
2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько.
Перевіз, -возу, м.
1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу.
2) Переправа. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. — держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала.
3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Сич — се призвісне.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ).
