Ковнір, -ра, м. = ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. Ум. ковніре́ць. А в нашого Василя... вишиваний ковнірець.
Молоди́чка, -ки, ж. Ум. отъ молодиця.
Перворядний, -а, -е. Первостепенный. Перворядні оперні артистки.
Підручник, -ка, м.
1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти.
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Тож нар. Тоже, также. тож бо. То-то. Тож бо й горе, що не до любости. тож бо то й є. Въ томъ то и дѣло. тож пак! Еще бы.
Трейцятий, -а, -е. числ. = тридцятий.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати.
