Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться.
Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. 2) Гренокъ. Просіяне з ушками, з грінками. 3) Корзинка подсолнечника. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле.
Меті́льник, -ка, м. Метельщикъ. Метільники хату замітають.
Піддерти Cм. піддирати.
Пригнати Cм. приганяти.
Скупердяка, -ки, ж. = скупердяга. Ой ми чуємо червоні в Василя старого; не лишимо скупердяці, а ні золотого.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь.
Шахварка, -ки, ж. = шапарка. З ким же мій миленький спатоньки ляже: чи з шахваркою, чи з шинкаркою?
