Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Залоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Защекотать. Може вийшла русалонька матері шукати, а може жде козаченька, щоб залоскотати. Панночка загадочок не вгадала, русалочка панночку залоскотала.
Могчи́ гл. = могти.
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ.
Недобачити, -чу, -чиш, гл.
1) Не досмотрѣть.
2) Не замѣтить.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече.
Підписувати, -сую, -єш, сов. в. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл.
1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання.
2) Надписывать, надписать.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала.
П'ятина, -ни, ж. Пятая часть.
