Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Кубаток, -тка, м. Комъ.
Маслачо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ маслак. 2) Кость пальца, Falanga.
Обережно нар. Осторожно.
Плащуватий, -а, -е. Одѣтый въ плащъ (о цыганахъ). Плащу ваті цигане.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ.
Рьоб, -ба, м. Игра = хрещик.
Тиркотайло, -ла, с. Трещотка, стукалка.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Клеймить, обрѣзывая уши.
2) Бранить, клеймить, шельмовать.
