Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі.
Писнути, -ну, -неш, гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Писнула дитина.
Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Усю лободу вже повиривала. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина.
Ранний, -а, -е. Раненый.
Стемніти, -ні́ю, -єш, гл. Стемнѣть, потемнѣть. Стемніє світ і загурчить дощ об землю. Вже на морі чайок двісті, аж море стемніло.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать.
Хустиця, -ці, ж. = хустка. Перев'язали їх стрічками та хустицями червоними.
Цитрина, -ни, ж. Лимонъ. Видусив го, як цитрину. Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. Ум. цитри́нка.
