Вабко нар. Легко приманиваемо.
Закрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. закри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. 8) Горбящійся.
Мі́вний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться.
Охаб, -ба, м.
1) = охаба 2.
2) = охаба 3.
Перепускати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепустити, -пущу, -стиш, гл.
1) Пропускать, пропустить.
2) — через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать.
3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського.
4) Уступать, уступить очередь. А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б аж через тиждень. Дай, — каже, — збрешу, що в мене батько на лаві лежить, то перепустять.
5) Чрезъ мѣру передерживать, передержать при какой либо работѣ, напр. перемочить, пережечь и пр.
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки.
Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене.
Удання, -ня, с.
1) Удача.
2) Способность. Сила на уданню належить.
Учащати, -щаю, -єш, гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. З того часу став учащати що-вечора.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай.
