Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчарівна

Вівчарівна, -ни, ж. Дочь пастуха овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРІВНА"
Адама́шка, -ки, ж. = Адама́шок.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш. Мнж. 183.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Насунути, -ся. Cм. насувати, -ся.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами. К. ЦН. 178.
Проштовхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. проштовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проталкиваться, протолкаться. Люде.... давили один одного, проштовхуючись до вікон. Стор. МПр. 80.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять. К. Іов. 68.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.