Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Відчахнувсь від нашої православної віри. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини.
Обов'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обов'язатися, -жуся, -жешся, гл. Обязываться, обязаться.
Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій.
Попроїдати, -да́ю, -єш, гл. Проѣсть (во множествѣ). Батько довго збірає, а синки швидко попроїдали.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід.
Старостувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить.
Цинобра, -ри и цино́бря, -рі, ж. Киноварь. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю.
