Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вишиванка

Вишиванка, -ки, ж. 1) Вышиваніе. 2) Вышитая сорочка. Аф. 348.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИШИВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИШИВАНКА"
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Гайдамаха м. = гайдамака. Желех.
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. Черном. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Запря́жка Ii, -ки, ж. Въ выраж. у запря́жці бу́ти. Быть запряженнымъ. Зміев. у.
Котолуп, -па, м. 1) Кошкодеръ. Хоч і котолуп, та гроші має. Ном. № 14334. 2) Разносчикъ мелкихъ товаровъ изъ м. Рашевки, Гадяцк. у. ЗЮЗО. І. 228. Вас. 189.
Ліпа́к, -ка, м. 1) Работникъ, обмазывающій глиной стѣны. Желех. 2) Пирогъ. Вх. Зн. 33.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Пообкисяти, -саємо, -єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі. Зміев. у.
Римщина, -ни, ж. Раст. Aquilegia. Вх. Пч. II. 29.
Свистун, -на, м. 1) Свистящій человѣкъ. 2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря. 3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Ум. свистунець, свистунчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИШИВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.