Галасати, -саю, -єш, гл. = галасувати. Еней на старших галасає. Дяки гарненько галасали.
Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне.
Ме́рти, мру́, мре́ш, гл. 1) Умирать, мереть. З щастя не мруть. У Горбоносихи мерли діти. 2) Замирать. Чогось сумно і боязно, аж моє серце мре.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати.
Посхнути, -ну, -не́ш, гл. = посох(ну)ти. Ще тиждень поцвітуть, а потім і посхнуть.
Селява, -ви, ж. Шамая.
Сорокопуд, -да, сорокопуст, -ста, м. пт. сорокопутъ. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить.
Тьох! меж.
1) Выраж, біеніе сердца.
2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.
Шелевило, -ла, с. Непосѣда? Ти то шелевило.
