Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вищик

Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы. Черк. у. Екатер. г. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЩИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЩИК"
Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Зга́дка, -ки, ж. Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). Почали ми тиху розмову-згадування. МВ. ІІ. 179.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. шести́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЩИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.