Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівтарик

Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВТАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВТАРИК"
Бокань, -ня, м. Полнобокій, бокастый. Желех.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Надовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наковырять, надолбить.
Недомова, -ви, об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Старод. у. Куди йому грішному! там така з його недомова. Старод. у.
Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Стор. МПр. 105. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. Греб. 386. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. Гн. І. 90. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Мнж. 9. Маруся підвела очиці вгору. Кв. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. МВ. І. 57. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Kolb. I. 56. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. Мир. Пов. II. 80. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. МВ. (О. 1862. III. 68). Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. Рудч. Ск. 6)до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Кв. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела. Чуб. V. 231.
Посміт, -ту, м. Встрѣчено у Кулиша = сміття, соръ. Нехай посмітом зметуться, зникнуть, як постали. К. Псал. 194.
Розчиняти, -няю, -єш, сов. в. розчини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Двері розчиняє. МВ. ІІ. 177. 2) Растворять, растворить, дѣлать, сдѣлать закваску для хлѣба. МУЕ. III. 34. Св. Л. 97. Гречаники розчиняла. Чуб. V. 1173. 3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу. Грин. І. 66.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный. К. Іов. 55.
Трубачувати, -чую, -єш, гл. Быть трубачомъ. Шейк.
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Ном. № 7477. Власна хвальба не платить. Ном. № 2561. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. Чуб. І. 282. 3) Угроза.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВТАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.