Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівтарик

Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВТАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВТАРИК"
Вигадати Cм. вигадувати.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ. Шух. І. 172.
Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Мил. 134. Затичу біжник запашним зіллям. Г. Барв. 278.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
На́видіти I, -джу, -диш, гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк.
На́пря́мок, -мку, м. = напрям. Грицько... з усім напрямком свого тихого пахарського життя. Мир. ХРВ. 391.
Насв'я́чувати, -чую, -єш, сов. в. насв'яти́ти, -в'ячу́, -тиш, гл. Насвячивать, насвятить.
Проїсть, -ти, ж. Обжорство. Оця бо ще мені дітвора! як почне той хліб святий джвакати, — справді, наче проїсть напала. Екатер. у.
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Смола, -ли, ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2)шевська. Варъ. 3)земна. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВТАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.