Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчарити

Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИТИ"
Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
Бозюсьо, -ся, м. = бозя. Дѣтское ласкательное отъ бог. О, Бозюсю! Вх. Лем. 393.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.
Красітечний, -а, -е. 1) Очень красивый. Вх. Лем. 428. 2) Очень хорошій. Вх. Лем. 428.
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Скоромина, -ни, ж. Скоромное, скоромная пища. Мнж. 112. Прощавай, скоромино, йди, піснино. Грин. 1. 242. Забажалось йому скоромини. Рудч. Ск. II. 201.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Шпіальтер, -ру, м. Цинкъ. Купив міди та шпіальтеру до дзвону. Черняхов.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.